Старовинність містечка Ракледжа сягає не аж так далеко - трохи більше ста років. Та вулиця Валенсія, на якій розташовані більшість історичних домів, навіть тепер дихала часами, коли центральна Флорида тільки освоювалась європейцями. Вже сама назва вулиці натякала на середземноморський стиль з керамічною черепицею, кованими металевими балкончиками, арками, внутрішніми двориками і фонтанами. І, звичайно, любовно доглянутими садочками, які пані з клубу напередодні допомогли підчепурити.
Хоч власники, ті, що жили тоді і ті, продовжують зараз, були заможні, це далеко не мільйонної вартості доми, на які місто теж не бідне. Але власне ті чепурненькі доми в буянні зелені і квітів випромінювали особливу, радісну атмосферу свята. Деякі дозволяли заходити всередину, деякі тільки в сад, декуди треба було натягувати музейні папучі на взуття, деякі були більш поблажливі. Всюди вітали нас волонтири, показували і розказували, бажали веселих свят і дякували, ніби ми їм ласку зробили, прийшовши подивитись. А подивитись було на що...
