Зима 2014-2015 / Winter 2014-2015

Поки я збиралась написати про зиму-зимоньку - а сонце вже і на весну повернуло. Але ще січень і ще зима, навіть у Флориді. То ще не все втрачено (з моїм запізненням), не то саме, що у травні не то на парад іти, не то ялинку викидати :)

Різдвяно-новорічні свята у Штатах починаються ще далеко перед святами, від початку грудня або ще й кінця листопада. Зато закінчуються остро - 26-го грудня вже можна побачити викинуті ялинки. Набавились і досить, хоч дехто ще через Новий рік перетягує. Зато цілий грудень в магазинах звучить музика (продавці, правда, від неї вже оскому мають), вулиці і доми удекоровані, а вночі мерехтять кольорові вогники сніжинок, бурульок, Санта Клауси притримують своїх оленів, а сніговики бадьоряться, що ніч принесла хоч якусь прохолоду.

А ще кожного року ми стараємось не пропустити хоч одного туру від садових клубів, туру відкритих домів і садів. Цієї зими таким був у місті Індіалентик / Indialantic. Великі і менші вілли відкрили свої брами, а дами від садового клубу показували і розказували, та навіть лимонадом з  тістечками пригощали. Сади були бездоганно прибрані, стежки позамітані, навіть натяку на бур'яни. Ееех, мати б собі садівника! А день був сонячний, цюркали фонтани і цвіли квіти, а  люди були привітні та люб'язні, ніби в раю, от все би так!

І щоб не бути голослівною, ось пару фоток:

1. Це найбільша вілла.

2. Заросла повзучим фікусом стіна.

3. Може трохи менша вілла. Там ще було багато інших, просто ці найпоказніші знадвору.

4. Кам'яна дівчинка з кошиком квітів.

5.У саду, вид на ріку Індіану.

6. Теж вид на ріку Індіана, не пам'ятаю вже, з котрої з них.

7. Просто куточок.

8. І лавка.

9.І ще одна лавка.

10.Фонтан був у тіні  і ввесь дихав свіжістю та прохолодою.

11. Жабо-лавочка.

12. А тут вже кріселко.

13. Цвіте дерево "шовкової пряжі" /  Floss Silk Tree / Chorisia speciosa.

14. Те саме "шовкове" дерево на фоні будинку. Шовкопрядів на ньому не вирощують, називається так через насінні коробочки з "шовковою ватою". А ще на молодших стовбурах є великі колючки, захищає себе так,  видно, теж йому життя не з медом.

15. Фонтан з вусатим сомом.

 16. Ще один фонтан з іншою рибою.

17. Ангелятка, одне сонне або трохи п'яненьке.

18. Кущ папороті "лосячі роги", йому десь років з двадцять, як не більше.

19. Ставок з лататтям і рибками у заходячому сонці.

Всіх домів  для огляду, як пригадую, було шість, лиш до останнього ми вже не вспіли. Їхали додому повні нових вражень і ідей та вдячності гостинним людям з гарного міста Індіалентик.

А тепер про наш сад, менший і скромніший, але свій!

 20. Вінок на дверях.

21. Ялинка надворі, яка і не ялинка зовсім, а сосна від ньюфаулендських островів / Norfolk Island pine / Araucaria heterophylla, в принципі і не сосна навіть, лиш так називається.

22. Квіткова композиція, люблю з таким бавитись. Троянди і білі квіти чоловік був купив, а зелень наша.

23. Вона ж, збоку.

24. Цвіте домбея /Dombeya wallichii .

25. Китайська рожа.

26. Орхідея, гібрид катлеї, одна з моїх перших.

27. Орхідея, гібрид ванди.

28. Орхідея медуза, це, здається, чистий вид, не гібридизований.

На прощання - арктичний подих зими.

Щоб життя у Флориді не видавалось занадто "безтурботно-райським" - пару картинок субтропічної  реальності. Ключовим є префікс "суб" - що означає: при-, біля-, близько, у цьому випадку: - біля тропіків, але не чисті тропіки. У тім і вся біда для любителів рослинного розмаїття. Знати би точно, що зазимно - ніхто би не ризикував та не садив делікатних тропіканців, а так - а може вдасться, може пронесе, може цієї зими... Не можна нарікати, що зима була зла, нічна температура опускалась деколи до 10Ц надранком і від того рослини тільки загартовувались. Але ось заповідається правдивий приморозок, пару годин нижче нуля - і ранком все буде "зварене". Не все, фактично, деякі пальми і оком не моргнуть, деякі дерева і кущі відростуть з кореня, але не орхідеї і інша тропічна дрібнота. Розстатися з дорогими серцю і призбируваними роками рослинами за одну ніч - можна би пережити, але тяжко. Тому почалися спасальні роботи по перенесенню у хату, ванну, гараж всього, що можна перенести і накриття старими простиралами та рушниками решту. Під вечір я вже падала з ніг буквально, але то ще не все. Кожний горщик, який я брала у руки, очі не витримували і оцінювали на предмет пересаджування, а руки готові були тут же все кидати і ... таки пересаджувати, так що муки були не лиш фізичні...

29. Джунглі у вітальні.

30. У ванні.

31. У гостьовій кімнаті - ціле щастя для потенційних гостей, що їх візити не співпали з приморозками!

32. У гаражі.

 33. Надворі.

У решти, що не вдалося накрити, я щиро вибачилась і майже зі сльозами побажала бути мужніми і триматись (для довідки: до правдивого морозу так і недійшло, було пару градусів вище). Через три дні криза минула і почався зворотний процес. На щастя була субота і чоловік помагав, навіть робив вигляд, що охоче. А дідусеві Морозу (тому, що з великої букви) знову треба буде нагадати за теплицю-оранжерею, і не міні :)